У 90-ті роки минулого століття відбувся перехід до нової епохи розвитку людства - інформаційної. Це вносить зміни в усі сфери життя.
На жаль, доводиться констатувати, що в інформаційний час наші діти змушені вчитися за системою , яка була створена 300 років тому Вікторіанської Імперією.
Згідно цій системі люди мали виходити після школи людьми-функціями. Вони повинні були вміти гарно писати, бо комп'ютерів не було і інформація передавалася виключно в письмовому вигляді. Вони повинні були вміти читати і вони повинні були знати арифметику (додавати, віднімати, множити і ділити). І якщо така людина-функція, наприклад, змінювала своє місце проживання, то вона одразу ж могла приступити до виконання роботи, тому що все було однаковим.
Зараз вже все давно не так. Наші діти можуть розвиватися набагато швидше, тому що у них є необмежений доступ до інформації. Наприклад, діти з сільських шкіл нічим по розуму не поступаються своїм одноліткам з приватних елітарних шкіл. Вони можуть все, якщо правильно поставити перед ними мету.На жаль, доводиться констатувати, що в інформаційний час наші діти змушені вчитися за системою , яка була створена 300 років тому Вікторіанської Імперією.
Згідно цій системі люди мали виходити після школи людьми-функціями. Вони повинні були вміти гарно писати, бо комп'ютерів не було і інформація передавалася виключно в письмовому вигляді. Вони повинні були вміти читати і вони повинні були знати арифметику (додавати, віднімати, множити і ділити). І якщо така людина-функція, наприклад, змінювала своє місце проживання, то вона одразу ж могла приступити до виконання роботи, тому що все було однаковим.
Пропоную переглянути відео, в чкому Сугата Мітра, дослідник в галузі освіти, розповідає про школу в « хмарах» і про «хмарних бабусь»
